Моха / Омана
Моха на санскриті означає прив’язаність. Ця прив’язаність є справжньою причиною рабства, яка знову й знову приводить гравця до феноменального світу через серію народжень і перероджень. У священних текстах говориться, що чотири одержимості ведуть індивідуальну свідомість до низхідчого потоку енергії; вони є перешкодами духовного зростання. Ці чотири називаються:
- Кама: бажання, чуттєвість
- Кродх: гнів, агресія, насильство
- Лобх: жадібність, незадоволеність
- Моха: прив’язаність, омана
У той час як ілюзія, мая, є самим феноменальним світом, омана — це прив’язаність до феноменального як єдино можливого прояву реальності. Омана затьмарює розум, роблячи його нездатним сприймати істину. Омана є продуктом безбожності — тут релігія означає не кодекс поведінки та моралі (етики), а життя, прожите у гармонії із законами всесвіту.
«Що б не слід було прийняти, це є дхармою» — радить давній санскритський вислів. Дхарма — це природа, сутність, істина феноменального існування. Коли гравець не слідує закону своєї природи, яка перебуває поза всякою ілюзією та оманою, він потрапляє в трясовину омани. Потрібно лише зрозуміти, що існування — це гра. З цим усвідомленням зникає омана бути самостійним гравцем. І зникненням омани зникає також і погана карма.
Омана — це перший квадрат, на який потрапляє гравець після викидання шістки, необхідної для входу в гру. Вступаючи в гру, гравець приймає тимчасове рабство до матеріального світу. Після народження гравця навчають сприймати особливі обставини часу та місця як обов’язкові. Реальність моменту сприймається як реальність усіх моментів. Зміна неймовірна. Він потрапив в оману.
Однак, як би він сюди не потрапив — народженням чи падінням жертвою змії безбожності (використання поганих засобів, егоїстичних заходів), — гравець неминуче проходить через оману. Щойно він бачить свою дхарму і визнає, що зміна не лише можлива, але й необхідна, він готовий рухатися далі. Але доки він сприймає власний спосіб сприйняття світу як закритий і завершений, він приречений повертатися сюди знову і знову.
Через свою природу як комбінації двох непарних і двох парних чисел (двох трійок і трох двійок, або п’яти комбінацій пар), 6 є ідеально збалансованим числом. Пов’язане з винахідливістю, творчістю та образотворчим мистецтвом, шість належить до місячної родини та пов’язане з планетою Венера. Венера — найяскравіша з усіх планет і може бути видима неозброєним оком як ранкова зірка. В індуїстській міфології Венера — вчитель демонів. Ті, хто перебуває в омані, люблять чуттєві насолоди, витрачають свою енергію на задоволення бажань, є жертвами гніву та жадібності, діють проти закону дхарми, є безбожними та надзвичайно егоїстичними.