Дая / Милосердя

Милосердя — це божественний атрибут, присутній у гравця, що має таку силу, що воно переносить його безпосередньо від другої чакри до восьмої і до плану Абсолюту. Милосердя — це здача співчуттю такої сили, що его відкидається в пориві почуттів настільки інтенсивному, що очі наповнюються сльозами радості, а серце пульсує в екстазі та космічному коханні. На мить він єдиний з Божественним.

Милосердя — це найбільш позитивний прояв здатності другої чакри уявляти можливості. Стан милосердя створюється, коли співчуття поширюється на того, через кого була пошкоджена самоідентифікація гравця. Замість того, щоб відповідати ударом на удар, «око за око», гравець підставляє іншу щоку.

Здатність уявляти дає гравцеві розуміння мотивацій інших. Гравець бачить, що саме він дозволив завдати шкоди, що інший не був відповідальним. Він знає, що він і інший є гравцями в космічній грі, далеко за межами їхнього нинішнього рівня розуміння. Він бачить, що він теж міг би завдати шкоди іншому. Він визнає, що є більш високі рівні вібрації, і що тільки той, хто досягає прозрінь, отриманих від вібрації на цих планах, може судити іншого. Він поширює це, сутність співчуття, на іншого гравця у формі прощення. Саме це усвідомлення звільняє його свідомість від самоідентифікації, і він злітає до плану Абсолюту.

У санскриті є прислів’я: дая (милосердя) — це наріжний камінь дхарми (праведності). Без милосердя справжня релігійна натура неможлива. Милосердя, доброта, терпіння, стриманість — з часом збагачують добро в людині і допомагають їй у вдосконаленні її емоцій, формуванні характеру та її етичному розвитку. Бар‘єр особистості розвіюється, і її розум стає відображенням Божественного. Милосердя — це здача. Однак акт милосердя не може усунути всю минулу карму, тому гравець повинен кидати кубик, поки змія тамагуни не вкусить його. Тоді він ковтається і повертається на землю, щоб виконати свою місію.